Матвійчук Любов Дмитрівна

Матвійчук Любов Дмитрівна – професор, завідуюча кафедри народних інструментів Національної музичної академії України імені Петра Ілліча Чайковського. Голова журі номінації «народні інструменти» Міжнародного інструментального конкурсу Євгена Станковича.
Народилася талановита домристка 21 листопада 1952 року в селі Погреби, Броварського району, Київської області. Батьки виконавиці мали хист до музики. Мама – грала на гітарі та гармошці, батько – володів декількома музичними інструментами. Вони були «самоучками», як тоді у повоєнні роки називали творчих людей без спеціальної освіти. Як і всі люди, вони працювали, а після роботи збиралися у сільському клубі, щоб пограти та поспівати. Батько керував хором та оркестром народних інструментів. «У моїй дитячій пам’яті залишився спогад про виступ хору на сцені Броварського будинку культури», – згадує Любов Дмитрівна, – «То був заключний концерт переможців олімпіади художньої самодіяльності. Пам’ятаю зал, повно людей, шум, але коли на сцену перед хором вийшов з акордеоном батько і слідом я, шестирічне дівчисько – зал завмер, запанувала тиша і я заспівала «Над полями, да над чистыми», хор підспівував. Ось так почалось моє «концертне» життя».
Розпочала навчання з Київської середньої спеціалізованої школи-інтернату імені Миколи Лисенка, в Музичному училищі імені Рейнгольда Глієра. Професійну музичну освіту отримала в Київській державній консерваторії (нині НМАУ ім. П. І. Чайковського), яку закінчила в 1977 році та асистенту-стажування при ній в 1984 році в класі викладача Миколи Шелеста.
Як солістка Любов Дмитрівна демонструвала своє мистецтво в Україні, Росії, Литві, Латвії, Естонії, Кавказі, країнах Середньої Азії та Далекого сходу, а також в Польщі, Словаччині, Австрії, Італії, США. Перша виконавиця концертів для домри з оркестром Костянтина Мяскова, творів Ігора Хуторянського, Віктора Власова, Анатолія Білошицького, власних п’єс. Записала у фонд Українського радіо та випустила сім альбомів «Грає Любов Матвійчук» у супроводі Національного оркестру народних інструментів України, Державного симфонічного оркестру України, Оркестру національної радіокомпанії України та оркестрів народних інструментів США (Вашингтон, Детройт та Лос-Анжелес).
Велику частину свого життя присвятила написанню методичних розробок та навчальних посібників серед яких: «Методичні основи формування виконавської майстерності домриста» (2000), «Шлях до майстерності кобзиста» (2005), «Методичні основи ансамблевого виконавства» (2008; усі – Київ).
Професорка є автором численних музичних творів, обробок українських народних пісень, транскрипцій, перекладень для домри соло, для домри і фортепіано, а також для різного складу інструментальних ансамблів. Упорядкувала 6 збірок творів для домри і фортепіано та ансамблю домристів, куди увійшли історико-методичні нариси та цілий ряд творів українських композиторів, в тому числі власні п’єси, обробки та перекладення.
Така невтомна праця задля вагомих вкладень в музичну науку та виконавство знайшли своє відображення в студентах, яких виховала і продовжує навчати Любов Матвійчук. Серед студентів – 32 лауреата Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів (з них 24 – І премія). «У мене прекрасні студенти. Я їх дуже люблю і пишаюся ними, як фахівцями високого класу. Деякі з них грають у Національному оркестрі народних інструментів, деякі у Оркестрі народної та популярної музики Національної радіокомпанії України, хтось викладає в музичних школах та музичних училищах, а хто і ,взагалі, подався за кордон», – розповіла Любов Дмитрівна Матвійчук.

За підтримки Українського Культурного Фонду
#vivatart #kiev #competition #music #classical #classicalmusic #stankovych #конкурс #Станкович #Киев #CompetitionKiev #Stankovic #укф #UCF #NSOofUkraine